I was naturally pleased by this inc

I was naturally pleased by this incident. The next morning I found a similar group at the foot of the stairs, and scattering couples and individuals standing here and there in the street, and over the way, watching me with interest. The group separated and fell back as I approached, and I heard a man say: "Look at his eye!" I pretended not to observe the notice I was attracting, but secretly I was pleased with it, and was purposing to write an account of it to my aunt. I went up the short flight of stairs, and heard cheery voices and a ringing laugh as I drew near the door, which I opened, and caught a glimpse of two young, rural-looking men, whose faces blanched and lengthened when they saw me, and then they both plunged through the window, with a great crash. I was surprised.

In about half an hour an old gentleman, with a flowing beard and a fine but rather austere face, entered, and sat down at my invitation. He seemed to have something on his mind. He took off his hat and set it on the floor, and got out of it a red silk handkerchief and a copy of our paper. He put the paper on his lap, and, while he polished his spectacles with his handkerchief, he said:

"Are you the new editor?"

I said I was.

"Have you ever edited an agricultural paper before?"

"No," I said; "this is my first attempt."

"Very likely. Have you had any experience in agriculture, practically?"

"No, I believe I have not."

"Some instinct told me so," said the old gentleman, putting on his spectacles and looking over them at me with asperity, while he folded his paper into a convenient shape. "I wish to read you what must have made me have that instinct. It was this editorial. Listen, and see if it was you that wrote it:

Результаты (украинский) 1:

Природно, я був задоволений за цей інцидент. Наступного ранку, я знайшов аналогічні групи у підніжжя сходів і розсіювання пари і фізичних осіб стоїть тут і там, на вулиці і по дорозі, дивиться на мене з інтересом. Група розділені і впала назад, як я підійшов, і я почув людині сказати: "Подивіться, його очі!" Я зробив вигляд, що не спостерігати повідомлення, я була залучення, але таємно я був задоволений і був маючи намір написати обліковий запис його на моєї тітки. Я підійшов короткий сходового маршу і чув веселим голоси і дзвін сміх, як я звернув біля дверей, що я відкрив, зловив a заглянути за дві молоді, сільських перспективних чоловіків, чиї обличчя очищені від шкірки і подовжений, коли вони побачили мене, і вони обидва впав через вікно, з великим аварії. Я був здивований.Приблизно через півгодини старий джентльмен, з розпущеним бороду і штраф, але а суворе обличчя, увійшов і сів в мою запрошення. Він ніби щось на умі. Він зняв свій капелюх встановити його на підлозі і вийшов з його Червона хустина шовку і копію нашій газеті. Він поклав папір на колінах, і, хоча він полірований його окуляри з його хустку, він сказав, що:"Ви новий редактор?"Я сказав я."Ви коли-небудь відредагували сільськогосподарських папери перед?""Ні", я сказав, що; "це моя перша спроба"."Дуже ймовірно. Чи були у вас досвід роботи в сільському господарстві, практично?""Ні, я вірю я не маю"."Деякі інстинкт сказав мені так," сказав, що старий джентльмен, поклавши на його окуляри та переглядають над ними мене з виконав доручення короля, хоча він складений його паперу в зручний фігури. "Я хотів би читати, що має зробив мені що інстинкт. Саме цю редакції. Слухати і побачити, якщо вона була вам, що він пише:

Результаты (украинский) 2:

Я , природно , задоволений цим інцидентом. На наступний ранок я знайшов подібну групу біля підніжжя сходів, і розсіюють пари і окремі особи , стоячи тут і там на вулиці, і через дорогу, спостерігаючи за мною з цікавістю. Група відокремлена і впав назад , як я підійшов, і я почув , хто говорить: "Подивіться на його очі" Я зробив вигляд , що не помітити повідомлення я притягує, але потай я був задоволений, і маючи намір написати розповідь про нього моєї тітки. Я піднявся на кілька сходинок по сходах, і почув веселі голоси і дзвінкий сміх , коли я наблизився до дверей, яку я відкрив, і побачив двох молодих, сільських перспективних чоловіків, чиї особи зблід і подовжується , коли вони побачили мене , а потім вони обидва занурилися через вікно, з великим тріском. Я був здивований.

Приблизно півгодини старий джентльмен, з густою бородою і тонкої , але досить суворому обличчі, увійшов і сів на моє запрошення. Він , здавалося, що - то у нього на думці. Він зняв капелюха і поставив його на підлогу, і вийшов з нього червона шовкова хустка і копію нашої газети. Він поклав папір на коліна, і, поки він протер окуляри своїм носовичком, він сказав:

"Ви новий редактор?"

Я сказав , що я.

"Ви коли - небудь редагували сільськогосподарську газету раніше?"

"Ні" Я сказав; "Це моя перша спроба."

"Дуже ймовірно. Чи були у Вас досвід роботи в сільському господарстві, практично?"

"Ні, я вважаю , у мене немає."

"Який - то інстинкт говорив мені про це," сказав старий джентльмен, надягаючи окуляри і дивлячись на них у мене з різкістю, в той час як він склав газету в зручну форму. "Я хотів би прочитати вам , що повинно бути , змусило мене є цей інстинкт Саме ця редакційна Слухайте, і подивитися , якщо це ти , що це написав ..:

Результаты (украинский) 3:

Я%%