The thing the Time Traveller held i

The thing the Time Traveller held in his hand was a glittering metallic framework, scarcely larger than a small clock, and very delicately made. There was ivory in it, and some transparent crystalline substance. And now I must be explicit, for this that follows--unless his explanation is to be accepted--is an absolutely unaccountable thing. He took one of the small octagonal tables that were scattered about the room, and set it in front of the fire, with two legs on the hearthrug. On this table he placed the mechanism. Then he drew up a chair, and sat down. The only other object on the table was a small shaded lamp, the bright light of which fell upon the model. There were also perhaps a dozen candles about, two in brass candlesticks upon the mantel and several in sconces, so that the room was brilliantly illuminated. I sat in a low arm-chair nearest the fire, and I drew this forward so as to be almost between the Time Traveller and the fireplace. Filby sat behind him, looking over his shoulder. The Medical Man and the Provincial Mayor watched him in profile from the right, the Psychologist from the left. The Very Young Man stood behind the Psychologist. We were all on the alert. It appears incredible to me that any kind of trick, however subtly conceived and however adroitly done, could have been played upon us under these conditions.
The Time Traveller looked at us, and then at the mechanism. `Well?' said the Psychologist.
`This little affair,' said the Time Traveller, resting his elbows upon the table and pressing his hands together above the apparatus, `is only a model. It is my plan for a machine to travel through time. You will notice that it looks singularly askew, and that there is an odd twinkling appearance about this bar, as though it was in some way unreal.' He pointed to the part with his finger. `Also, here is one little white lever, and here is another.'
The Medical Man got up out of his chair and peered into the thing. `It's beautifully made,' he said `It took two years to make,' retorted the Time Traveller. Then, when we had all imitated the action of the Medical Man, he said: `Now I want you clearly to understand that this lever, being pressed over, sends the machine gliding into the future, and this other reverses the motion. This saddle represents the seat of a time traveller. Presently I am going to press the lever, and off the machine will go. It will vanish, pass into future Time, and disappear. Have a good look at the thing. Look at the table too, and satisfy yourselves there is no trickery. I don't want to waste this model, and then be told I'm a quack.'
There was a minute's pause perhaps. The Psychologist seemed about to speak to me, but changed his mind. Then the Time Traveller put forth his finger towards the lever. `No,' he said suddenly. `Lend me your hand.' And turning to the Psychologist, he took that individual's hand in his own and told him to put out his forefinger. So that it was the Psychologist himself who sent forth the model Time Machine on its interminable voyage. We all saw the lever turn. I am absolutely certain there was no trickery. There was a breath of wind, and the lamp flame jumped. One of the candles on the mantel was blown out, and the little machine suddenly swung round, became indistinct, was seen as a ghost for a second perhaps, as an eddy of faintly glittering brass and ivory; and it was gone--vanished! Save for the lamp the table was bare.

Результаты (украинский) 2:

Справа провів Мандрівник в руці був блискучий металевий каркас, ледь більше, ніж маленькі годинник, і дуже делікатно зробив. Був слонової кістки в ньому, і якась така прозора кристалічна речовина. А тепер я повинен бути явним, для цього, що наступним чином - якщо його пояснення не буде прийнято - це абсолютно нез'ясовно річ. Він взяв одну з маленьких восьмикутної таблиць, які були розкидані по кімнаті, і встановити його перед вогнем, з двома ногами на килимку. На цьому столі він помістив механізм. Потім він звернув стілець і сів. Єдиний об'єкт на столі була невелика абажуром, яскраве світло яких впав на моделі. Були також, можливо, з десяток свічок близько, два мідних свічників в каміні По і кілька в бра, так що кімната була блискуче освітлені. Я сидів у низькому кріслі найближчого вогнища, і я намалював цю вперед так, щоб бути майже між Traveller часу і каміном. Філбі сиділи позаду нього, дивлячись через плече. Медичний Людина і провінційного мера спостерігав його в профіль праворуч, психолог зліва. Дуже молодий чоловік стояв за Психолог. Ми всі були напоготові. Схоже неймовірним, що будь-який вид трюку, проте тонко задумана і спритно зроблено, однак, можна було б зіграв на нас в цих умовах.
Мандрівник подивився на нас, а потім на механізм. `Ну? сказав психолог.
Цей маленький роман `, 'сказав Мандрівник, спершись на стіл і притиснув руки над апаратом,` тільки модель. Це мій план для машини подорожувати в часі. Ви помітите, що це виглядає сингулярно косо, і що є дивний мерехтливий вид про цей бар, як ніби це було в якійсь мірі нереальною. Він вказав на частини пальцем. `Крім того, тут знаходиться один маленький білий важіль, і ось ще один.
Медичний Людина встав з крісла і заглянув в речі. `Це красиво зроблено," сказав він `Знадобилося два роки, щоб зробити," відповів Мандрівник. Потім, коли ми всі наслідували дію медичного хлопця, він сказав: `Тепер я хочу ви чітко розуміти, що цей важіль, натиснута більше, посилає машину ковзає в майбутньому, і це інше змінює рух. Це сідло являє собою сидіння мандрівник у часі. Незабаром я збираюся натиснути на важіль, і вимикання машина піде. Це зникне, пройти в майбутньому, і зникають. Мати хороший погляд на речі. Подивіться на таблицю теж, і задовольнити себе немає обману. Я не хочу втратити цю модель, а потім сказав, що я шарлатан ».
Був в декількох хвилинах пауза можливо. Психолог, здавалося, говорити зі мною, але передумав. Потім покласти Мандрівник вперед палець до важеля. `Ні, сказав він раптом. `Ленд мені руку. І, звернувшись до психолога, він узяв руку, що окремі в його власних і сказав йому, щоб загасити його вказівний палець. Так що це був сам психолог, який послав моделі Time Machine на його нескінченної рейсу. Ми всі бачили, важіль поворот. Я абсолютно впевнений, що не було обману. Був дихання вітру, і полум'я лампи стрибнув. Один зі свічок на камінній полиці був підірваний, і маленька машина раптом різко обернувся, став нечітким, був помічений, як привид на секунду, можливо, в якості вихорі слабо блискучі латуні і слонової кістки; і він зник - зник! Зберегти для лампи стіл був порожній.

Результаты (украинский) 3:

Справа в той час дорожні провів з його боку це був яскравій металеві бази, навряд більшими, ніж невеликий годинник, і дуже тонко. Відбулося у Кот-д, а деякі прозорі кристалічного речовина. А тепер я повинна бути явним чином, для цього, що наступним - хіба своє пояснення має бути прийнято - абсолютно копійки річ.Він посів одне з малим восьмигранний таблиць, що були розкидані про кімнати, і встановіть її на передній частині пожежі, з двома ногами на hearthrug. За допомогою цього настільного він поставив механізму. Потім він оформили стілець, сіли. Єдиним іншим об'єкт на столі була невелика затінені лампи, яскраве світло, яке лягло на моделі. Також були напевно десятка свічки,Два в латунний свічники на мантію і кілька в бра, тому, що в кімнаті був неймовірно підсвічується. Я сиділа в невисокому домашнього крісла найближчого вогнем, і я малював цього вперед, щоб бути майже між час дорожні та каміна. Filby сиділа за ним, дивлячись на плечі. Медичний чоловіка і провінційних мер бачив у профіль з правого флангу,Психолог зліва. Дуже молодий чоловік стояла психолога. Ми всі були напоготові. Виявляється неймовірний, що будь-який вид трюк, але тонко задуманий і разом з тим при вмілому зверненні робиться, можна було б грали на нас за цих умов.
час дорожні подивився на нас, а потім в механізмі. 'Ну що?' - сказав психолога.
-цей маленький роман,