1 / 2“Ruthless” by William de Mille

1 / 2
“Ruthless”
by William de Mille

Outside, the woods lay in clear October sunlight: the autumn air was full of the sharp, exciting smell of moist, leaf-covered earth. Inside, a man smiled grimly as he turned from the bathroom cabinet, entered the primitive livingroom of his mountain camp, and crossed to a closet set in the pine wall.
It was his special closet with a spring lock, and in it he kept guns, ammunition, fishing rods and liquor. Not even his wife was allowed to have a key, for Judson Webb loved his personal possessions and became furious if they were touched by any hand but his own.
The closet door stood open: he had been packing his things away for the winter, and in a few minutes he would be driving back to civilisation.
As he looked at the shelf on which the liquor stood, his smile was not attractive. All the bottles were unopened, except one quart of Bourbon which was placed invitingly in front, a whiskey glass by its self. The bottle was less than half full. As he took it from the shelf, his wife spoke from the next bedroom. “Everything is packed, Judson,” she said. “Hasn't Alec come to turn the water off and get the keys?”
Alec lived about a mile down the road and acted as a caretaker for the city folks when they were away.
“He's down at the lake taking the boats out of the water", he said, "he'd be backing in half an hour."
Mabel came into the room carrying her suitcase. But she paused in surprise as she saw the bottle in her husband's hand. “Judson!” she exclaimed, “you're not taking a drink at ten o'clock in the morning, are you?”
“You're wrong, my dear,” he chuckled, “I'm not taking anything out of this bottle; I'm only putting something into it.” His closed hand opened, and he put two tiny white tablets on the table as he started to uncork the whiskey. Her eyes narrowed as she watched him. She had learned to dread that tone of his voice; it was the tone he used when he was planning to "put something over‟ in business.
“Whoever broke into my closet last winter and stole my liquor will probably try it again once we are out of here,” he went on, “only this time he'll wish he hadn't.”
She caught her breath at this cruel vindictiveness as one by one he dropped the tablets into the bottle and held it up to watch them dissolve.
“What are they?” she asked, “something to make him sick?”
“And how!” He seemed fascinated as he saw the Bourbon changing into a deadly drink. “At least no one has found an antidote: once it's down, it's the end.”
He corked the bottle and set it back on the shelf alongside the little whiskey glass. “Everything nice and handy,” he remarked, “now, Mr. Thief, when you break in, have a good drink; I won't begrudge you this one.”
The woman's face was pale. “Don't do it, Judson,” she gasped, “it's horrible – it's murder.”
“The law doesn't call it murder if I shoot a thief who is entering my house by force,” he said harshly. “Also, the use of rat poison is not forbidden. The only way any rat can get into this closet is to break in. What happens then has nothing to do with me.”
“Don't do it, Judson,” she begged, “the law doesn't punish burglary by death; so what right have you...?”
2 / 2
“When it comes to protecting my property, I make my own laws.” His deep voice was like that of a big dog growling at the possible loss of a bone.
“But all they did was to steal a little liquor,” she pleaded, “probably some boys off on a lark.
They didn't do any real damage.”
“That's not the point,” he said. “If a man holds me up and robs me of five dollars, it makes me just as sore as if he took a hundred. A thief's a thief.”
She made one last effort. “We won't be here till next spring. I can't bear to think of that death-trap waiting there all the time. Suppose something happens to us – and no one knows.”
He chuckled once more at her words. “We'll take a chance on that,” he said. “I've made my pile by taking chances. If I should die, you can do as you please. The stuff will be yours.”
It was useless to argue – she knew. He had always been ruthless in business and whenever anything crossed him. Things had to be done his way. She turned towards the door with a sigh.
“I'll walk down the road and say good bye at the farmhouse,” she said quietly, “you can pick me up there.” She had made up her mind to tell Alec's wife. Someone had to know.
“Okay, my dear,“ he smiled, “and don't worry about your poor little burglar. No one is going to get hurt who hasn't got it coming to him.
As she went down the path, he started to close the closet door, then paused as he remembered his hunting boots outside on the porch. They belonged in the closet. So, leaving the door open, he went to fetch them from the heavy, rustic table on which they stood, along with his bag and top coat.
Alec was coming up from the lake and waved to him from a distance.
A chipmunk, hearing Judson's heavy tread, left the acorn it was about to add to its store within the cabin wall and disappeared.
When reaching for his boots, Judson stepped upon that acorn. His foot slid from under him and his head struck the massive table as he fell.
Several minutes later, he began to regain his senses. Alec's strong arm was supporting his head as he lay on the porch, and a kindly voice was saying, “It wasn't much of a fall, Mr.Webb. You ain't cut none; just knocked out for a minute. Here, take this. It'll pull you together.”
A small whiskey glass was pressed to Judson's lips. Dazed and half-conscious he drank.

Ruthless_questions
PRE-READING

Discuss the following questions:

1. What does the word ‘ruthless’ mean?
2. Name as many examples you can think of when someone or something is ruthless:
a) a lion with its prey;
b) ….
3. We often think that being ruthless is not a particularly nice thing to do but, are there any circumstances and occasions when it is acceptable to be ruthless?

AFTER READING
Answer the following questions:

1. Where does the story take place?
2. What time of year is the story set?
3. Is the setting and the time when the story takes place important to what happens?
4. Who is telling the story? What type of narration is this called?
5. What are the advantages of this type of narration?
6. Do all the characters know everything that has happened?
7. What is the twist in this story?
8. Why do you think the author does not tell us what happens next?
9. Can you think of any alternative endings?
10. What is the main theme (a central part or idea) of this story?

Результаты (украинский) 1:

1 / 2"Безжальної" оглянуто William de Mille Зовні лісі лежав у ясно жовтня сонячного світла: осені повітря був повний Шарп, захоплюючі запах вологий, листя покриті землі. Всередині людина посміхнувся похмуро, як він звернувся з ванної кабінету увійшли примітивні вітальні свій табір гори та перетнув шафа, встановити соснових стіни. Це був його спеціальні шафу з замком весни, і в ньому він тримав зброю, боєприпаси, вудки і спиртних напоїв. Навіть не дружиною було дозволено мати ключ, бо Judson Уебб любив його особисті речі і став люто, якщо вони були зворушені будь-якої руки, але його власної. Шафа двері стояла відкриті: він мав був упаковки його речей геть на зиму, і через кілька хвилин він буде рушійною назад до цивілізації. Як він подивився на полиці, на яких стояв алкогольний напій, його усмішка не була привабливою. Всі пляшки були закритою, за винятком однієї кварти Бурбон, який був установлений ще заклично фронту, віскі скло за його собі. Пляшка була менш ніж наполовину повний. Як він узяв його з полиці, дружиною говорив з наступного спальні. "Все, упакований, Judson," сказала вона. "Не Алек приходять, щоб вимкнути воду і отримати ключі?" Алек жили близько милі по дорозі і виступила сторож для міста людей, коли вони були геть. "Він лежить біля озера, приймаючи човни з води", сказав він, "він хотів би бути бек-за півгодини." Мейбл увійшли в кімнату, несучи її чемодан. Але вона призупинено здивування, коли вона побачила пляшки в боку чоловіка. "Judson!" вона вигукнув: "ви не приймає напій о десятій годині ранку, ви?" "Ви помиляєтеся, дорогі мої," він посміхнувся, "я не беру нічого з цього пляшку; Я тільки покласти щось у неї." Відкрив його на зображення стисненої долоні, і він поклав два крихітних білий таблеток на столі, як він почав відкоркувати на віскі. Її очі звузилися, як вона дивилася на нього. Вона навчився страх, що тон у голосі; Це було тон, він використав, коли він планує "покласти щось over‟ в бізнесі. "Той, хто розбив на моїй шафі минулої зими і вкрав мій алкогольний напій буде ймовірно спробуйте знову після того, як ми знаходяться поза тут," Він продовжував, "тільки на цей раз він буде побажати, він не пішов." Вона зловила її дихання в цьому жорстокому помсту як один за одного він впав таблетки в пляшки і тримав її дивитися їх розчинення. "Які вони?" вона запитала: "щось зробити його хворим?" "І як!" Він здавався зачарований, як він побачив Бурбон, зміни в смертельної улюбленого напою. "At принаймні ніхто не знайшов протиотруту: як тільки він вниз, це кінець." Він закупореній пляшки і встановіть його назад на полицю, поряд з мало віскі скла. "Все, що приємно і зручно," він зауважив: "тепер, г-н злодій, коли ви порушите в, випити добре; Я не заздримо ви це одна." Жінки обличчя був ніжно. "Не роби це, Judson," зойкнув вона, "це жахливо,-це має вбивства." "Закон не називайте його вбивство якщо я стріляю злодія, який вступає в силу мій будинок," він сказав, що жорстко. "Крім того, використання Щуряча отрута не заборонено. Тільки так будь-який щур може потрапити в цю шафа є звільнення. Що відбувається потім не має нічого спільного з мене." "Не роби це, Judson," вона благала, "закон не карати зломом смерті; так яке право мають ви...?" 2 / 2 "Коли справа доходить до захисту моєї власності, я зробити мої власні закони". Його глибокий голос було схоже на те, що велика собака гарчав на можливі втрати кістки. ", Але все, що вони зробили було вкрасти мало лікер" вона визнав себе, "мабуть деякі хлопчики off на Жайворонок. Вони не зробили будь-який реальний збиток." "Це не справа", сказав він. "Якщо людина тримає мене і позбавляє мене п'ять доларів, це змушує мене так само, як болить, як ніби він узяв сто. Є злодієм злодій." Вона зробила одна остання зусиль. "Ми не будемо тут до наступної весни. Я не можу думати про це Смертельна пастка чекає там весь час. Припустимо, що щось відбувається з нами –, і ніхто не знає. Він посміхнувся ще раз в її словах. "Ми будемо приймати шанс на це," сказав він. "Я зробив мій купі, беручи шансів. Якщо я повинен померти, ви можете як вам заманеться. Stuff буде твоїм." Це було марно, стверджуватимуть, вона знала, що. Він завжди був безжалісний в бізнесі, і кожного разу, коли що-небудь перетнув його. Речей повинно було бути зроблено його шляху. Вона звернулася до дверей з зітхання. "Я піду вниз дороги і скажімо до побачення в будинок", сказала вона тихо, "ви можете забрати мене там." Вона мала зважилася сказати Алек дружина. Хтось повинен знати. "Добре, дорогі мої," він посміхнувся, "і не турбуватися про ваш бідні маленьких грабіжник. Ніхто не збирається отримати боляче, хто не отримав його найближчі до нього. Як вона пішла вниз шлях, він почав Закрити двері шафи, а потім призупинено, як він згадав чоботях полювання за межами на ганку. Вони належали до шафи. Отже, залишаючи відкритими двері, він пішов принести їх із важкий, сільському стилі таблиці, на яких вони стояли, поряд з його мішок і верхній шар. Алек вставала від озера і помахав до нього здалеку. Бурундук, слухання в місті Judson важких протектора, залишив acorn, це було близько, щоб додати до свого магазину в межах стіни кабіни і зник. При досягненні чоботях, Judson ступив на цю acorn. Його нога ковзнув з-під ним і його голова вдарив масивні таблиці, як він впав. Кілька хвилин по тому, він почав повернути собі свої почуття. Алек сильна рука був підтримки його голову, як він лежав на ганку, і люб'язно голос був кажучи: "це було не дуже восени, Mr.Webb. Ви не вирізати немає; просто нокаут протягом хвилини. Тут взяти це. Це будете зблизить вас." Невеликий віскі скло було натискати Judson на губах. Приголомшений і напівнепритомному він випив.Ruthless_questionsПОПЕРЕДНЄ ЧИТАННЯОбговорити наступні питання:1. що означає слово "безжальної" означає?2. ім'я як багато прикладів, що ви можете придумати, коли хтось або щось є безжальним:муніципалітет) Лева з його видобуток;b) ….3. ми часто думаємо, що будучи безжальної не є особливо приємно, що потрібно зробити, але, чи існують будь-які обставини і випадки, коли це прийнятно бути нещадні?ПІСЛЯ ЧИТАННЯДайте відповідь на наступні питання:1. де історія зайняти місце?2. пори року — набір історія?3. чи налаштування і час, коли ця історія відбувається важливо що станеться?4. які розповідає історію? Який тип мовленнєвий супровід це називається?5. які переваги цього виду мовленнєвий супровід?6. зробити всі символи знати все, що сталося? 7. що таке поворот у цієї історії? 8. Чому ви думаєте, автор не розповісти нам, що буде далі?9. Чи можете ви назвати будь-які альтернативні закінчень?10. що є основною темою (Центральна частина або ідея) цієї історії?

Результаты (украинский) 2:

1/2
"Безжальний"
Вільям де Міль зовні, ліси лежав у чистій жовтня Сонячні променів: осіннє повітря був наповнений гострим, захоплюючої запах вологої, листя, покритих землею. Усередині чоловік похмуро посміхнувся, коли він повернувся від шафкою, увійшов в примітивну вітальню свого гірському таборі, і підійшов до шафи, встановленого в сосновому стіні. Це був його особливий шафа з пружинним замком, і в ній він тримав зброю , боєприпаси, вудки і лікер. Чи не навіть його дружині дозволили мати ключ, для Джадсон Уебб любив своїх особистих речей і розлютився, якщо вони були зворушені будь-якого боку, але його власне. Двері шафа стояла відкритим: він був пакувати речі далеко на зиму, і через кілька хвилин він буде їхати назад до цивілізації. Як він дивився на шельфі, на якій стояв лікер, його усмішка не була привабливою. Всі пляшки були закритою, за винятком однієї кварти Бурбона, який був поміщений заклично попереду, віскі скло його особистості. Пляшка була менше, ніж наполовину. Як він вважає, з полки, його дружина каже з сусідньої спальні. "Все упаковано, Джадсон," сказала вона. "Не Алек прийшов, щоб включити подачу води і отримати ключі?" Алек жив приблизно за милю вниз по дорозі і виступав в якості сторожа для міських людей, коли вони були далеко. "Він внизу біля озера, приймаючи човни з вода ", сказав він," що він буде резервне через півгодини. " Мейбл увійшов до кімнати ніс її валізу. Але вона зупинилася від несподіванки, побачивши пляшку в руці чоловіка." Джадсон! "вигукнула вона, "? ви не приймати питво о десятій годині ранку, ти" "ви помиляєтеся, моя люба", він посміхнувся, "я не беру що-небудь з цієї пляшки; я тільки . покласти щось в нього "відкрили його закрита рука, і він поклав два крихітних білих таблеток на стіл, як він почав відкорковувати віскі її очі звузилися, коли вона дивилася на нього вона навчилася боятися, що тон його голосу; .. це було тон він використовував, коли він планував "покласти щось більш" в бізнесі. "той, хто увірвався в мій шафа минулої зими і вкрав мій лікер, ймовірно, спробує його знову, як тільки ми звідси", продовжував він, "тільки на цей раз він хотів, щоб він не мав. " вона затамувала подих в цій жорстокої помсти, як один за іншим він впав таблетки в пляшку і підняв її, щоб подивитися їх розпустити. " що це? "запитала вона," щось зробити його хворим? " " а як! "він, здавалося, зачаровані, побачивши Бурбона мінливий в смертельну напою. "Принаймні, ніхто не знайшов протиотруту:., Як тільки це вниз, це кінець" Він закупорив пляшку і поставив його назад на полицю поруч з невеликим віскі скла. "Все добре і зручно", він зауважив: «Тепер, містер Злодій, коли ви зламати в, є хороший напій; Я не пошкодую вас це одне. " Обличчя жінки було блідо. "Не роби цього, Джадсон", видихнула вона, "це жахливо -. Це вбивство" "Закон не називати його вбити, якщо я стріляю злодія, який вступає мій будинок силою", різко сказав він. "Крім того, використання щурячої отрути не заборонено. Єдиний спосіб будь-яка щур може потрапити в цю шафу є руйнування в Що відбувається потім не має нічого спільного зі мною ".. " Не робіть цього, Джадсон ", вона благала," закон не карає крадіжку смертю; так, що ви маєте право ...? " 2/2 " Коли мова йде про захист мою власність, я зробити мої власні закони. "Його глибокий голос був схожий на великий собаки ричать на можливу втрату кістки. " Але всі вони робили, було вкрасти трохи лікеру, "вона визнала," ймовірно, деякі хлопчики вирушили в жайворонка. вони не робили реальні збитки. " " Це не крапка ", сказав він. "Якщо людина тримає мене і забирає в мене п'ять доларів, це змушує мене так само, як біль, як ніби він прийняв сотню. Злодій злодій. " Вона зробила останню спробу. "Ми не будемо тут до наступної весни. Я не можу думати про те, що смерть-пастки чекають там весь час. Припустимо, що щось відбувається з нами - і ніхто не знає ". Він посміхнувся ще раз на її слова. "Ми будемо приймати шанс на що," сказав він. "Я зробив свій купу приймаючи шанси. Якщо я повинен померти, ви можете зробити як завгодно. Матеріал буде твоїм ". Це було марно сперечатися - знав, що вона. Він завжди був безжальним в бізнесі і всякий раз, коли що-небудь перетнув його. Все повинно було бути зроблено в його сторону. Вона повернулася до дверей, зітхнувши. "Я буду ходити по дорозі і попрощатися на фермі", тихо сказала вона, "ви можете забрати мене є." Вона зважилася розповісти дружині Алека. Хтось повинен був знати. "Добре, дорогий," посміхнувся він, "і не турбуватися про вашому бідної охоронної. Ніхто не збирається отримати травму, хто не отримав його, що приходять до нього. Коли вона пішла по шляху, він почав закривати двері шафи, потім зупинився, згадавши свої мисливські чоботи зовні на ганок. Вони належали в шафі. Так, залишивши двері відчиненими, він пішов за ними з важкої, сільський стіл, на якому вони стояли, разом зі своїм мішком і верхнього покриття. Алек їхав з озера і помахав йому рукою здалеку. Бурундук, почувши важка хода Джадсона, залишений жолудь вона збирається додати в свій магазин в стіні каюти і зник. При досягненні для чобіт, Джадсон вийшов на ту жолудя. Його нога ковзнула з-під нього і головою пробив у масивний стіл, як він впав. Кілька хвилин по тому, він почав, щоб відновити свої почуття. Сильна рука Алека підтримував голову, коли він лежав на ганку, і люб'язно говорив голос: "Це було не так багато падіння, Mr.Webb. Ви ніколи не ріжеться ні; просто вибиті на хвилину. Ось, візьми. Це буде тягнути вас разом. " Невеликий віскі скла була натиснута до губ Джадсона. Під кайфом і в напівнепритомному стані він пив. Ruthless_questions підготовки до читання Обговоріть наступні питання: 1. Що означає слово "безжалісним" означає? 2. Ім'я, як багато прикладів можна придумати, коли хто-то или что-то безжальним: а) лев з видобутком; б) .... 3. Ми часто думаємо, що, будучи безжальним не дуже хороша річ, щоб зробити, але, чи є обставини і випадки, коли це прийнятно бути безжальним? Після прочитання відповіді на наступні питання: 1. Де історія відбувається? 2. В яку пору року це історія встановити? 3. Чи є установка і час, коли історія відбувається важливе, що відбувається? 4. Хто розповідає історію? Який вид оповідання це називається? 5. Які переваги цього типу розповіді? 6. У всіх персонажів знають всі, що сталося? 7. Що таке поворот в цій історії? 8. Чому ви думаєте, що автор не говорить нам, що станеться далі? 9. Ви можете думати про будь-яких альтернативних кінцівок? 10. Що є головною темою (центральна частина або ідея) з цієї історії?

Результаты (украинский) 3:

1 / 2
"Нещадного' кратність Вільяма de проміле вмісту алкоголю

зовні, ліс викласти в жовтні чітко сонячного світла: осіннє повітря була сповнена різким, захоплюючі запах вологою, листовий покривається землі. Всередині, чоловік посміхнувся похмуро вимовив він звернувся з ванної кабміну, увійшов до примітивних livingroom його гірських табір, і перейшла до шафі у сосни стіни.
йому особливу шафу з пружина замку,І саме в цьому він тримав пістолети, боєприпаси, вудки і лікеру. Навіть не його дружина була дозволили мати ключову, на Жадсона своїм конкурентом Уебб любили свій особистий володінь і став розгніваний, якщо вони були підняті на будь-який комбінації, але своя.
шафі двері не давало: він був упаковки свої речі, відійти на зиму, і через декілька хвилин він буде руху назад до цивілізації.
Як він подивився на полиці, на якій стояли напитки, його усмішкою не привабливо. Усі пляшки були відкривати, крім одного з кварта бурбон, яка була розміщена заклично перед, склянний її самостійно. В пляшки менше половини. Як він забрав з полиці, його дружина говорила з наступного спальні. "Все це детальні, Жадсона своїм конкурентом", - сказала вона.