The Court held that there had been

The Court held that there had been no violation of Article 8 (right to respect for private life) of the Convention. It took the view that the length of the data conservation – 30 years maximum – was not disproportionate in relation to the aim pursued – prevention of crime – by the retention of the information. Moreover, the consultation of such data by the court, police and administrative authorities, was subject to a duty of confidentiality and was restricted to precisely determined circumstances.

Результаты (украинский) 1:

Суд ухвалив, що не було ніякого порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції. Він прийняв вигляд, що тривалість збереження даних – 30 років максимальний – не було непропорційно по відношенню до мета переслідується-попередження злочинності – за збереження інформації. До того ж, консультацій таких даних, суд, поліції та адміністративними органами, було за умови в обов'язок зберігати конфіденційність та було обмежено чітко визначений обставин.

Результаты (украинский) 2:

Суд постановив, що не було ніякого порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції. Він прийняв вигляд, що довжина збереження даних - 30 років максимальний - не було непропорційним по відношенню до переслідуваної мети - запобігання злочинності - у збереженні інформації. Крім того, консультації таких даних судом, поліцією і адміністративними органами, підлягає обов'язки про конфіденційність і був обмежений саме рішучі обставини.

Результаты (украинский) 3:

Суд постановив, що не було ніяких порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) з'їзду. Вона взяла на себе думку про те, що довжина дані збереження - 30 років відплив максимум - не було по відношенню до мети дотримуються - запобігання злочинності - за збереження інформації. Крім того, за погодженням з таких даних в суді,Міліція і адміністративної влади, був предметом обов'язком конфіденційність і була обмежена чітко визначені обставини.