Television hasn’t been with us all

Television hasn’t been with us all that long, but we are already beginning to forget what the world was like without it. Before we admitted the one-eyed monster into our homes we never found it difficult, to occupy our spare time. We used to have hobbies, we used to entertain our friends and be entertained by them, we used to go outside for our amusements: to theatres, cinemas, restaurants and sporting events. We even used to read books and listen to music.
All that belongs to the past. Now all our free time is regulated by the gobble box. We rush home or gulp down our meals to be in time for this or that programme. The monster demands and obtains absolute silence and attention.
Whole generations are growing up addicted to the telly. The telly is a universal pacifier. It is now standard practice for mother to keep the children quiet by putting them in the living-room and turning on the set. It does not matter that the children may watch rubbish commercials or spectacles of sadism and violence so long as they are quiet.
A society is reduced to the conditions which are obtained in preliterate communities. We become utterly dependent on the two most primitive media of communication: pictures and spoken word.
Television may be a splendid medium of communication, but it prevents us from communicating with each other. We only become aware of how totally irrelevant television is to real living when we spend the holiday by the sea or in the mountains, far away from civilization. In quiet, natural surroundings, we quickly discover how little we miss the hypnotic tyranny of King Telly.

Результаты (украинский) 1:

Television hasn’t been with us all that long, but we are already beginning to forget what the world was like without it. Before we admitted the one-eyed monster into our homes we never found it difficult, to occupy our spare time. We used to have hobbies, we used to entertain our friends and be entertained by them, we used to go outside for our amusements: to theatres, cinemas, restaurants and sporting events. We even used to read books and listen to music. All that belongs to the past. Now all our free time is regulated by the gobble box. We rush home or gulp down our meals to be in time for this or that programme. The monster demands and obtains absolute silence and attention.Whole generations are growing up addicted to the telly. The telly is a universal pacifier. It is now standard practice for mother to keep the children quiet by putting them in the living-room and turning on the set. It does not matter that the children may watch rubbish commercials or spectacles of sadism and violence so long as they are quiet.A society is reduced to the conditions which are obtained in preliterate communities. We become utterly dependent on the two most primitive media of communication: pictures and spoken word.Телебачення може бути чудовим засобом спілкування, але вона не дозволяє нам спілкуються один з одним. Ми лише усвідомлюють, наскільки абсолютно недоречними телебачення полягає в реальному житті, коли ми витрачаємо на відпочинок біля моря або у горах, подалі від цивілізації. В тихий, природним оточенням ми швидко відкрити для себе як мало ми пропустили гіпнотичний тиранії короля тєліком.

Результаты (украинский) 3:

Телевізор не з нами всі так давно, але ми вже починають до того, щоб забувати те, що світ, як і без нього. Якщо раніше ми визнали одноокий монстра в наших оселях ми ніколи не визначилися, зайняти свою вільного часу. Ми звикли мати хобі, ми використовували для дозвілля із нашими друзями та розважають, ми часто їздили поза нашим атракціонів: в театри, кінотеатри,Ресторани та спортивних подій. Ми навіть читала книжки та слухати музику. Кратність все, що належить минулому. Тепер усі наші вільного часу регулюється зжерти коробки. Ми поспішати додому або поглинати наші страви для того, щоби встигнути за той чи інший програми. Чудовисько вимоги і вперше в Україні отримує абсолютна тиша і уваги.
цілі покоління ростуть звикла до телевізор. На телевізор є універсальним пошкоджень.Зараз стандартною практикою для мами тримати дітей тихому, поклавши їх у вітальні і повернувши на знімальному майданчику. Неважливо, що діти можуть переглядати сміття реклами або окуляри, садизм і насильства так довго, як вони спокійно.
суспільства зводиться до умов, що виходять в preliterate громад.Ми стали вкрай залежність від двох найпримітивніші медіа комунікації: зображення та вимови слів.
телебачення можуть бути пишна середнього спілкування, але це не дає нам від спілкування один з одним. Ми тільки почали усвідомлювати як абсолютно ніякого відношення телебачення - реальний рівень життя, коли ми проводимо свята на морі або в горах, далеко від цивілізації. У тихій,Природним оточенням, ми дуже швидко з'ясуйте, як мало ми пропустили гіпнотичного тиранії короля телевізор.