Incinerators and landfills are both

Incinerators and landfills are both attempts to answer the question, “what do we do with waste?” Over the last century, governments have invested billions of dollars in increasingly sophisticated technologies in the vain hope of making waste disappear. Yet neither incinerators nor landfills truly dispose of waste; each creates significant, hazardous byproducts and generates additional waste streams that require further management. This is because waste, like all matter, can never truly be destroyed. The current paradigm of waste management attempts to impose a linear production model on a cyclical ecosystem.
In the linear model of the human economy, materials are first extracted from nature, then processed into goods, then consumed, and finally discarded. The challenge, therefore, is not merely to find a new method of dealing with waste, but to completely change the manner in which materials flow through human society. At the same time, human discards must be fed back into the economy in ways that reduce the pressure on natural resources. At that point, they are no longer wastes, but resources.
Alternative approaches must begin by questioning the fundamental assumptions of traditional waste management. These include the ever increasing quantity of waste generated, the mixing of disparate materials in the waste stream, and failure of much industrial design to take wastes properly into account. Waste generation is often projected to increase without limit for the foreseeable future. But it should be obvious that waste – and therefore resource consumption – cannot grow infinitely on a finite planet.
Waste management must therefore be replaced by materials management: creating a closed loop economy that neither generates significant wastes nor consumes resources beyond their replacement rate. In order to achieve this closed-loop economy, true waste (material that is of no use and must be disposed) must be differentiated from discards: materials that are of no further use to their present owner but are still a resource to be fed back into the economy. This means an end to the mixed waste stream. When discards are mixed, they become useless and appear to require large-scale disposal technologies to manage them.
Currently, waste management is treated as wholly unrelated to an econo- my’s production and consumption patterns. Governments collect and manage most waste while private firms and consumers produce it. As a result, private businesses shift a significant portion of their costs onto society as a whole by not taking responsibility for their waste streams and by manufacturing products that cannot readily be recycled. Even when producers do have responsibility for their wastes, such as process wastes from a factory, they rarely pay the full cost of managing them. Incineration and landfilling merely transfer the problem to other populations and future generations. Large-scale industrial redesign is needed to eliminate wastes that result from production and change products so that they may be recycled.
Ultimately, an effective program for dealing with waste is more about materials management than about technology. Although the details vary consi- derably, three principles are the key to solving the waste problem: prevention / minimization, waste stream segregation and industrial redesign.

Результаты (украинский) 1:

Кращий лондонському музеї та картинні галереї знаходяться в західній частині.Британський музей на площі Рассел включає в себе Національний Музей археології та етнографії, найбагатша колекція відбитків та малюнків та Національної бібліотеки. Він був створений в 1753 і відкриті для громадськості на 15 січня, 1759. Бібліотека Британський музей є одним з найбільших колекцій книг та рукописів у світі.Національний музей історії в вулиці Кромвель-Роуд є домом Національної колекції тварин і рослин і мінералів і скелі, з якої землі побудований. Це має подвійну функцію: збільшити людське знання тварин, рослин і мінеральних Королівство як установи для наукових досліджень та розповсюдження знань природознавства широко, наскільки це можливо.Лондонський Тауер був колись фортецю. Королів Англії, коли битва повернуте і проти них, часто зустрічається безпеки у башті. Від Нормана днів башта була в'язницю стан; вона була місцем тортур і виконання. Безперервно з 11-го століття вежі провів військовий гарнізон. Зброя і обладунки завжди зберігаються там і сьогодні він містить Національна колекція їх. В даний час башта знаходиться музей, відвідуваних туристами. Як це було найсильніших фортеця в землі, Відповідальне зберігання коштовностей коронки було довірено його з часів Генріха III.Національна галерея пропонує чудовий різні фотографії. Кожен може знайти якийсь картинку, щоб насолоджуватися. Він був відкритий для публіки в 1824 році і в 1836 році після серії неприємності колекція зображень Національної галереї було створено на Трафальгарської площі.Тейт галерея з самого початку був задуманий як колекція сучасного британського живопису тільки. Це стало Національної колекції британської живопису всіх періодів, і Крім того – Національна колекція сучасного іноземних живопису і сучасних скульптура, британські та іноземних.Наука музейні експонати техніки, наукових приладів та пристроїв для дослідницьких та навчальних цілей.

Результаты (украинский) 2:

Кращі музеї Лондона і художні галереї у Вест-Енді.
Британський музей в Russel Square включає Національний музей археології та етнографії, багата колекція гравюр і малюнків і Національна бібліотека. Він був заснований в 1753 році і відкритий для публіки в 15 січня 1759 Бібліотека Британського музею є одним з найбільших колекцій книг і рукописів у світі.
Національний історичний музей в Кромвель-роуд знаходиться будинок національні колекції тварин і рослин, і мінералів і гірських порід, з яких Земля забудована. Вона має подвійну функцію:., Щоб збільшити чоловічу знання тварин, рослин і мінеральних Королівство як інституту для наукових досліджень, і поширювати знання про природної історії якнайширше
Лондонський Тауер був колись фортецю. Королі Англії, коли боротьба проти них виявилося, часто безпеки у вежі. Від нормандських днів вежа була в'язниця штату; це було місце тортури і страту. Постійно з 11-го століття вежа провів військовий гарнізон. Зброя і обладунки завжди зберігається там і сьогодні він містить Національна колекція з них. В даний час вежа є музей відвідують туристи. Як це було найсильнішим фортеця в землі, відповідальне зберігання дорогоцінних каменів корони була покладена на нього з часів Генріха III.
Національна галерея пропонує чудове різноманітність картин. Кожен може знайти якесь зображення, щоб насолоджуватися. Він був відкритий для публіки в 1824 році і в 1836 році, після серії неприємностей колекція картин Національної галереї був створений на Трафальгарській площі.
Галерея Тейт з самого початку був задуманий як збори тільки сучасної британської живопису. Він став національним колекція британського живопису всіх періодів, і, крім того -. Національна колекція сучасної зарубіжної живопису і сучасної скульптури, як британська і зарубіжних
Музей науки експонати обладнання, наукові прилади та пристрої для наукових досліджень і освітніх цілей.

Результаты (украинский) 3:

Кращі Лондон музеїв та галерей знаходяться у Вест Енді.
в Британському музеї в Расел площі складається з Національного музею археології та етнографії, найбагатший колекції відбитки та малюнки і Національної бібліотеки. Вона була заснована у 1753 і відкритий для громадськості на 15 січня 1759.Бібліотека Британському музеї є одним з найбільших колекцій книг та рукописів в світі.
Національного музею історії України у Олівер Кромвель Дорога додому до національної колекції тварин і рослин, і мінералів і гірських порід з якого побудована землі. Вона має подвійне призначення: збільшити чоловічий знань про тварин,Рослинних і мінеральних Великої Британії як установа для наукових досліджень, а також поширення знань природної історії якомога ширше.
вежу з Лондона був колись фортеця. Королів Англії, коли вийшов на бій проти них, часто зустрічається безпеки у вежі. Норман днів з башти були держави в'язниці, і було місце катувань та виконання.