(1) Capital punishment is a legal i

(1) Capital punishment is a legal infliction of the death penalty; in modern law, corporal punishment
in its most severe form. The usual alternative to the death penalty is long-term or life imprisonment.
The earliest historical records contain evidence of capital punishment. It was mentioned in the Code of
Hammurabi. The Bible prescribed death as the penalty for more than 30 different crimes, ranging from murder to
fornication. The Draconian Code of ancient Greece imposed capital punishment for every offence.
In England, during the reign of William the Conqueror, the death penalty was not used, although the results
of interrogation and torture were often fatal. By the end of the 15th century, English law recognized six major
crimes: treason, murder, larceny, burglary, rape, and arson. By 1800, more than 200 capital crimes were
recognized, and as a result, 1000 or more persons were sentenced to death each year (although most sentences were
commuted by royal pardon). In early American colonies the death penalty was commonly authorized for a wide
variety of crimes. Blacks, whether slave or free, were threatened with death for many crimes that were punished
less severely when committed by whites.
Efforts to abolish the death penalty did not gather momentum until the end of the 18th century. In Europe, a
short treatise, On Crimes and Punishments, by the Italian jurist Cesare Beccaria, inspired influential thinkers such
as the French philosopher Voltaire to oppose torture, flogging, and the death penalty.
The abolition of capital punishment in England in November 1965 was welcomed by most people with
humane and progressive ideas. To them it seemed a departure from feudalism, from the cruel pre-Christian spirit of
revenge: an eye for an eye and a tooth for a tooth. Many of these people think differently now. Since the abolition
of capital punishment crime – and especially murder – has been on increase throughout Britain. Today, therefore,
public opinion in Britain has changed. People who before, also in Parliament, stated that capital punishment was not
a deterrent to murder – for there have always been murders in all countries with or without the law of execution –
now feel that killing the assassin is the lesser of two evils. Capital punishment, they think, may not be the ideal
answer, but it is better than nothing, especially when, as in England, a sentence of life imprisonment only lasts eight
or nine years.
(2) The fundamental questions raised by the death penalty are whether it is an effective deterrent to violent
crime, and whether it is more effective than the alternative of long-term imprisonment.
DEFENDERS of the death penalty insist that because taking an offender's life is a more severe
punishment than any prison term, it must be the better deterrent. SUPPORTERS also argue that no adequate
deterrent in life imprisonment is effective for those already serving a life term who commit murder while being
in prison, and for revolutionaries, terrorists, traitors, and spies.
In the U.S. those who argue against the death penalty as a deterrent to crime cite the following: (1)
Adjacent states, in which one has the death penalty and the other does not, show no significant differences in the
murder rate; (2) states that use the death penalty seem to have a higher number of homicides than states that do
not use it; (3) states that abolish and then reintroduce the death penalty do not seem to show any significant
change in the murder rate; (4) no change in the rate of homicides in a given city or state seems to occur following
an expository execution.
In the early 1970s, some published reports showed that each execution in the U.S. deterred eight or more
homicides, but subsequent research has discredited this finding. The current prevailing view among
criminologists is that no conclusive evidence exists to show that the death penalty is a more effective deterrent to
violent crime than long-term imprisonment

Результаты (украинский) 2:

(1) Смертна кара є законним заподіяння смертної кари; в сучасному праві, тілесні покарання
в найважчій формі. Звичайна альтернатива смертної кари є довгострокове або довічне ув'язнення.
Найбільш ранні історичні записи містять свідоцтва про смертну кару. Було відзначено , в Кодексі
Хаммурапі. У Біблії написано смерть в якості покарання за більш ніж 30 різних злочинів, починаючи від вбивства до
блуду. Драконівський кодекс древньої Греції ввів смертну кару за кожного злочину.
В Англії, під час правління Вільгельма Завойовника, смертна кара не була використана, хоча результати
допиту і тортур часто зі смертельними наслідками. До кінця 15 - го століття, англійська закон визнав шість основних
злочину: зрада, вбивство, крадіжка, пограбування, згвалтування і підпал. До 1800 року більше 200 тяжких злочинів були
визнані, і в результаті, 1000 або більше осіб щороку були засуджені до смертної кари (хоча більшість пропозицій були
пом'якшено помилування). У ранніх американських колоніях страта зазвичай дозволяється використовувати для широкого
розмаїття злочинів. Негри, будь то раб або вільний, погрожували смертю за багато злочинів , які були покарані
менш серйозно , коли вони відбуваються білими.
Зусилля щодо скасування смертної кари не не набере чинності до кінця 18 - го століття. В Європі
короткий трактат Про злочини і покарання, італійським юристом Чезаре Беккаріа, натхненний впливових мислителів , таких
як французький філософ Вольтер виступати проти тортур, прочуханки і страти.
Скасування смертної кари в Англії в листопаді 1965 року є вітає більшість людей з
гуманними і прогресивними ідеями. Їм здавалося , відхід від феодалізму, від жорстокої дохристиянської духу
помсти: око за око, зуб за зуб. Багато з цих людей думають по- іншому. Після скасування
вищої міри покарання злочину - і особливо вбивство - був на збільшенні всієї Британії. Тому сьогодні
громадська думка у Великобританії змінилося. Люди , які до цього , також в парламенті заявив , що смертна кара не
є стримуючим фактором для вбивства - бо завжди були вбивства у всіх країнах з або без закону виконання -
тепер відчуваю , що вбивство вбивця є меншим з двох зол. Смертна кара, по їх думку, не може бути ідеальним
відповіддю, але це краще , ніж нічого, особливо коли, як в Англії, покарання в вигляді довічного позбавлення волі тільки триває вісім
або дев'ять років.
(2) основні питання смертної кари чи є це ефективним засобом запобігання насильницького
злочину, і є чи він більш ефективний , ніж альтернатива тривалого тюремного ув'язнення.
захисникам страти наполягають на тому, що з - за позбавлення життя правопорушника є більш суворим
покаранням , ніж будь-який тюремний термін, він повинен бути кращим стримуючим фактором. Також стверджують , що ніякої адекватної
стримуючим фактором в довічне тюремне ув'язнення не є ефективним для тих , хто вже відбуває термін життя , хто скоює вбивство, перебуваючи
у в'язниці, так і для революціонерів, терористів, зрадників і шпигунів.
У США ті , хто виступають проти смертної кари в якості стримуючим фактором для злочинців цитують наступне: (1)
суміжними державами, в яких один має страту , а інший не робить, показують ніяких істотних відмінностей в
швидкості вбивства; (2) держави , які використовують смертну кару , здається, мають більшу кількість вбивств , ніж держав , які
не використовують його; (3) держави, що скасовують , а потім знову ввести смертну кару , здається, не показують жодних - або значних
змін у швидкості вбивства; (4) ніяких змін в швидкості вбивств в даному місті або державі, здається, відбуваються після
роз'яснювального виконання.
На початку 1970 - х років, деякі опубліковані звіти показали , що кожна страта в США утримані вісім або більше
вбивств, але подальші дослідження дискредитував цей висновок. В даний час переважає думка серед
кримінологів є те , що немає переконливих доказів того, щоб показати , що смертна кара є більш ефективним засобом стримування
насильницьких злочинів , ніж тривалі терміни позбавлення волі

Результаты (украинский) 3:

(%20площею 20% від 20% вбивство%20до 5% Efornication.%20В%20Драконівський%20Кодексу%20з 20% стародавніх%20Греції%20нав'20% капіталу%20покарання%20для%20кожен%20образа.%5Заборго%20Англії,%20протягом 20-20%у 1939-1991 роках 20%20з 20% Вільям%20в%20Завойовника,%20в%20смерть%20пенальті%20був%20не%20використовується, 20% хоча%20в%20результати%5 Eof%20допиту%20а%20тортур%20були%20часто%20смертельною.%20за 20% у 20% наприкінці 20-20%від 20 до 2015%го%20ст.,%20Англійської%20закон%20визнали%206%20найбільших%5 Ecrimes:%20зради,%20 вбивств,%20злодійство,%20крадіжки з проникненням,%20ріпаку,