I am sorry, Sir," Khushal said prom

I am sorry, Sir," Khushal said promptly. "I did not do it deliberately. It just happened. But, I am very sorry." "Is this your playground? Why don't you play in your school compound?" the man shouted. Brijpal went up to him. "Sir, we are sorry for what happened. Our school compound is very small." "That is why we play here everyday," Bipin added. "And this is how you play here, isn't it?" the man said wryly. "I'll go to your headmaster. Then you will leam how to play and where to play." Khushal and Brijpal pleaded. "Sir, please excuse us. We will be careful in future."
The man did not appear to be satisfied. I thought I could save the situation. I picked up his cap to hand it over to him. He snatched it from me. I could not remove the 'gulli from it. Turning round, he started walking rapidly towards the school. All of us followed him, begging his pardon all the way. But he wpuld not listen. I stole a glance at my friends. They all looked mournful. I too was scared of the headmaster's
temper. The man entered the school building, and went straight to the headmaster's office. The peon outside tried to stop him. He just brushed him aside and went in. We could hear loud voices coming 34 from within. All of us were praying silently. We
had crept to the courtyard facing the headmaster's room. We tried guessing the conversation they were having and the consequences. Soon the peon came and called us. One by one we entered the headmaster's room. "Who is responsible for all this?" he asked in a thundering voice. "How many times have I told you to keep within the school compound?" We looked at one another. No one could say a word. The headmaster raised his voice, "Are all of you dumb? Why don't you speak up?"
I made bold to reply, "Sir, we are sorry. We shall be careful in future." The headmaster merely said, "Apologise to this gentleman, all of you." "We have been begging his pardon, Sir," it was Brijpal. "You must apologise in my presence," the
headmaster insisted. We chorused, "We are very sorry, Sir." "O.K. boys," the man said and turned towards the headmaster. "And thank you, Sir." He looked satisfied, and moved towards the door. Just as he was going out and we were about to leave, the headmaster asked, "Now, whose stroke was it?" I looked towards Khushal. He was looking at me. I looked round. My heart was beating faster 35 and faster. But how could I blame my friend? With a sinking feeling, I decided I would take the
blame. A faint smile played on the headmaster's face. Somehow I felt it was not for any punishment that the question was asked. I opened my mouth to reply. But Khushal was quicker. "Sir, it was my stroke. I am very sorry." "What a stroke!" the headmaster exclaimed. "You strike the 'gulli', hit a man's cap, make it fall, and then land the 'gulli' inside it! A master player, no doubt!" I could not suppress my laughter. But I could not laugh in the headmaster's presence, either. So, I checked myself and with some difficulty managed a wide smile. When I looked round, the others were also trying to suppress their laughter. We were eager to go out and have a hearty
laugh. The man with the turkish cap also turned round at the door. He too looked amused. Still smiling he went away. We trooped out of the room. Then we let ourselves go.

Результаты (украинский) 1:

Мені дуже шкода, Сер, "сказав Khushal негайно. "Я не робив це навмисне. Просто так вийшло. Але, мені дуже шкода". "Це ваша майданчик? Чому б не ви граєте в школі з'єднання?"закричав чоловік. Brijpal підійшов до нього. "Сер, ми приносимо вибачення за те, що сталося. Наша школа з'єднання є дуже мала." "Ось чому ми тут грати повсякденного", додав Кумаонський. А це, як ви граєте тут, чи не так?"і сказав чоловік: криво. "Я піду до ваш директор школи. Тоді ви будете leam як грати і де грати." Khushal і Brijpal визнав себе. "Сер, просимо вибачення. Ми будемо обережні у майбутньому."Чоловік не здаються задоволені. Я думав, що я міг би врятувати ситуацію. Я взяв свою Шапочку вручити його йому. Він схопив його від мене. Не вдалося видалити з ' gulli з нього. Перетворюючи круглі, він почав швидко ходити до школи. Всі ми за ним, жебрацтво всю дорогу його помилування. Але він wpuld не слухає. Я вкрав погляд на моїх друзів. Всі вони дивилися скорботні. Я дуже боялася завідуючогостримати. Чоловік увійшов до шкільного фасаду і пішов прямо до сертифікаційну. Піхотинець за межами намагався зупинити його. Він просто щіткою йому осторонь і пішов. Ми могли чути гучні голоси найближчі 34 від в рамках. Всі ми молилися мовчки. Мимав поповз до внутрішнього дворику перед директор з кімнатою. Ми намагалися, вгадуючи розмову, що вони мають і наслідки. Незабаром на піхотинець прийшов і закликав нас. Один за одним, ми вступили у завідуючого кімнаті. "Хто винен за все це?" запитав він гриміла голосом. "Скільки разів я сказав вам тримати в школі з'єднання?" Ми дивилися один на одного. Ніхто не міг сказати слово. Директора школи підняв його голос, "а всім, німий? Чому б не ви говорите?"Я зробив сміливий, щоб відповісти, "Сер, ми дуже шкода. Ми повинні бути обережні у майбутньому." Директора школи просто сказав: "Apologise цей пан, всі ви". "Ми повинні були жебрацтво його Вибачте, Сер," це був Brijpal. "Ви повинні свої вибачення у моїй присутності" надиректор школи, наполягав. Ми chorused, "дуже Вибачте, Сер." "ОК хлопчики," чоловік сказав і звернувся до директора школи. "І подякувати вас, Сер. Він виглядав задоволені і переїхав до дверей. Так само, як він виходив і ми повинні були залишити, директора школи запитав: "Тепер, чиї обведення було?" Я подивився в бік Khushal. Він дивився на мене. Я подивився круглі. Моє серце було побиття 35 швидше і швидше. Але як може звинувачувати мій друг? З тонучого почуття, я вирішив, що я хотів би взяти назвинувачувати. Слабкі усмішки зіграні завідуючого обличчя. Якось я відчував, що це було не для будь-якого покарання, яке було поставлено на питання. Я відкрив свій рот, щоб відповісти. Але Khushal був швидше. "Сер, це була моя обведення. Мені дуже шкода." "Те, що інсульт!" вигукнув директора школи. "Ви вдарити 'gulli', вдарив чоловічий cap, зробити це падіння і потім землі 'gulli' всередині нього! Майстер гравця, ніяких сумнівів!" Я не міг придушити мій сміх. Але я міг не сміятися у завідуючого присутності, або. Так, що я сам перевірив і з деякими труднощами вдалося широкою посмішкою. Коли я дивився круглі, інші також намагалися придушити їх сміх. Ми готові вийти і мають серцевий булисміх. Людина з турецького cap також звернувся круглі біля дверей. Він теж подивився потішило. До цих пір усміхнений він пішов геть. Ми натовпом ходять з кімнати. Потім ми дозволяємо собі йти.

Результаты (украинский) 2:

Я шкодую, сер, "швидко сказав Khushal." Я не робив це свідомо. Це просто трапилося. Але, я дуже шкодую. "" Це ваша майданчик? Чому б вам не грати в шкільних подвір'ях? "Людина кричав. Brijpal підійшов до нього." Сер, ми приносимо свої вибачення за те, що сталося. Наша школа з'єднання дуже мало. "" Ось чому ми граємо тут кожен день ", додав Bipin." І це, як ви грати тут, чи не так? "Людина криво сказав." Я піду до вашого директору. Тоді ви будете LEAM, як грати і де грати. "Визнав Khushal і Brijpal." Сер, будь ласка, вибачте нас. Ми будемо обережні в майбутньому. "
Людина, здавалося, не буде задоволений. Я думав, що я міг би врятувати ситуацію. Я взяв свою шапку, щоб передати його йому. Він схопив його від мене. Я не міг видалити "Gulli від нього. Обернувшись, він почав швидко ходити до школи. Всі ми пішли за ним, благаючи помилування всю дорогу. Але він не wpuld слухати. Я покосився на своїх друзів. Вони всі дивилися скорботний. Я теж був наляканий директора школи з
характером. чоловік увійшов до будівлі школи, і пішов прямо в кабінет директора. вістовий за межами намагався зупинити його. Він просто щіткою його в сторону і ввійшов. Ми могли почути гучні голоси йде 34 зсередини. Всі з нас молилися мовчки. Ми
забрався у двір, зверненої в кімнату директора школи. Ми намагалися вгадати розмова у них були і наслідки. Незабаром поліцейський прийшов і подзвонив нам. Один за одним ми увійшли в кімнату директора школи. "Хто несе відповідальність за все це? "запитав він громовим голосом." Скільки разів я тобі казав, щоб в рамках шкільної з'єднання? "Ми подивилися один на одного. Ніхто не міг сказати ні слова. Директор підняв свій голос, "всі ви німий? Чому ви не говорите на?"
Я взяв на себе сміливість відповісти, "Сер, ми шкодуємо. Ми повинні бути уважні і в майбутньому." Директор просто сказав: "Вибачитеся цьому пану, всіх вас." "Ми були просити у нього вибачення, сер," він був Brijpal. "Ви повинні вибачитися в моїй присутності",
наполягав директор. Ми хором: «Ми дуже шкодуємо, сер." "OK хлопчики", сказав чоловік і повернувся до директора. "І спасибі, сер." Він подивився задоволені, і попрямував до дверей. Так само, як він збирається, і ми були готові виїхати, директор запитав: "Тепер, чиї інсульт це було?" Я подивився у бік Khushal. Він дивився на мене. Я озирнувся. Моє серце билося швидше 35 і швидше. Але як я міг звинуватити один мій? Із завмиранням почуття, я вирішив, що взяти
провину на себе. Легка посмішка грала на обличчі директора. Якось я відчував, що це не було для будь-якого покарання, що питання було поставлене. Я відкрив рот, щоб відповісти. Але Khushal був швидше. "Сер, це був мій хід. Я дуже перепрошую." "Те, що інсульт!" Директор вигукнув. "Ви вдарити" Gulli ", натисніть кришку людини, зробити його падіння, а потім приземлитися" Gulli "всередині нього! А майстер-плеєром, без сумніву!" Я не міг подолати в собі сміх. Але я не міг сміятися у присутності директора школи, або. Таким чином, я перевірив себе і насилу вдалося широкою посмішкою. Коли я озирнувся, інші теж намагалися придушити сміх. Ми були готові вийти і привітний
сміх. Людина з турецькою кришкою і обернувся на двері. Він теж дивився смішно. Все ще посміхаючись, він пішов. Ми всією юрбою з кімнати. Тоді ми дозволимо собі піти.

Результаты (украинский) 3:

Я жалкую, Сер," Khushal сказав швидко. "Я не зробив це навмисне. Це тільки відбулося. Але, я жалкую дуже." "Цей ваш ігровий майданчик? Чому ви не граєте у вашій школі складовій?" Людина закричала. Brijpal підннявся йому. "Сер, ми жалкуємо за що відбувалися. Наша школа складова дуже мала." "Тому ми граємо тут щоденні," Bipin доданий. "Та це як ви гра тут, не йому?" Людина сказала перекошено. "Я поїду до вашого директора. Тоді ви будете leam як грати та де грати." Khushal та Brijpal звернувся. "Сер, будь ласка вибачте нам. Ми будемо обережні у майбутньому."
Людина не може бути влаштована. Я подумав я міг врятувати ситуацію. Я зібрав його кашкет вручити це над йому. Він схватив це з мені. Я не міг усунути 'gulli з це. Повертаючи круглий,Він стартував гуляючий швидко до школи. Весь нас прослідкував за йо, прошучи його вибачення весь шлях. Але він wpuld не слухають. Я викрав погляд у моїх друзях. Вони всі заглянені смутні. Я надто був зляканий headmaster's
temper. Людина внесла школу будинок, та поїхало прямо до директора офіс. peon назовні спробований щоб зупинити його. Він справедливий вичесаний йо вбік та зайшов.Ми могли почути голосні голоси прибуття 34 з в. Весь нас молилися безмовно. We
had плазував до courtyard зустрічаючий з приміщенням директора. Ми постаралися здогадуюча бесіда вони мали та наслідки. Скоро peon прибув та закликав нас. Одніми ми внесли приміщення директора. "Хто відповідальний для всього це?" Він запитував у thundering голос."Скільки разів я казав вам утримати в межах школи складової?" Ми подивилися на один одним. Ніякий кожний не міг сказати слово. Директор підняв його голос, всі ви німі? Чому ви не розмовляєте?"
Я зробив сміливий відповісти, "Сер, ми жалкуємо. Ми будемо обережні у майбутньому." Директор просто сказав, "Apologise до цього джентльмена, всіх вас." "Ми просили його вибачення, Сер," Це був Brijpal. "Ви повинні apologise у моїй присутності," the
headmaster наполягали. Ми chorused, "Ми жалкуємо дуже, Сер." "
O. K. хлопчики," людина сказала та повернулася до директора. "Та дякую, Сер." Він подивився задоволений, та посунув до дверей. Тільки тому що він виходив та ми збиралися від'їзд, директор просився, 'Зараз, чий удар йому?" Я подивився до Khushal.Він дивився на мені. Я подивився круглий. Моє серце билося більш швидке 35 та більш швидкий. Але як я міг осудити мого товариша? З зануряючим почуттям, я вирішив я би взяв the
blame. Слабка усмішка грала на директорі обличчя. Як-небудь я відчував це був не для будь-якого покарання що питання було попрошене. Я відкрив мій рот відповісти. Але Khushal був більш швидкий. "Сер, це був мій удар. Я жалкую дуже." "Що удар!" Директор вигукнув. "Ви страйкуєте 'gulli', ударяєте кашкет людини, встигаєте падіння, та тоді приземляєтеся 'gulli' внутрішнє це! Майстер player, певно!" Я не міг подавити мій сміх. Але я не міг сміятися у присутності директора, будь-якого. Так, я перевірив себе та з деякою складністю управляв широкою усмішкою. Коли я подивився круглий,Інші також намагалися подавити їхній сміх. Ми були нетерплячі вийти та маємо hearty
laugh. Людина з турецьким кашкетом також повернулася навколо у дверях. Він надто подивився розважений. Досі посміхаючий він поїхав. Ми trooped з приміщення. Тоді ми дозволені собі ідемо.